Майстер-клас “У почуттів є своя мова”

Учасники зможуть дослідити в безпечному форматі, як мова впливає на їхнє переживання і проживання почуттів - через тіло, сенси, інтонації, спогади.

Ми будемо експериментувати з назвами емоцій різними мовами (мовою дитинства та мовою, обраною в дорослому віці) - і помічати, що змінюється в його/її внутрішньому відчутті (приміром, «жах» vs «ужас», «відраза» vs «омерзение», "обида" vs "лють"). Смакувати словоформи на кінчику язика та усвідомлювати різницю (силу емоції, травматичне забарвлення чи його відсутність).

Це буде дослідження про тонку тілесну різницю в словах, які ми обираємо, навіть коли не помічаємо цього.

Мета МК познайомити з собою через слова, які я вимовляю. Допомогти інтегрувати між собою в безпечному форматі обидві мовні ідентичності - стару, з якою я живу десятиліттями, з нашаруваннями досвіду, болей і радостей; і нову - дорослу і водночас молоду, без дитячих травм, але й без теплих спогадів.

Цей майстер-клас - запрошення відчути свій зв’язок із мовою як частиною ідентичності: не тільки через когнітивне (розуміння, свідомість), а й через сенсорне (відчуття).

Учасники зможуть дати відповідь на запитання: «Якою мовою мені простіше проживати ніжність? гнів? біль?» і «Що змінюється, коли я називаю свої почуття українською, а не іншою звичною мені мовою?»

Для терапевтів цей МК корисний усвідомленнями, як вибір мови під час інтервенцій впливає на доступ до почуттів та інтенсивність переживань потенційного клієнта.

Для багатьох з нас мовне питання - не лише про політику чи освіту. Це про інтимне: як я звик говорити з близькими? якою мовою мене втішали в дитинстві? якою мовою я сварюсь, прошу, мовчу?

Дуже багато українців протягом попередніх 11 років, а особливо протягом попередніх 3 років прийняли рішення змінити мову, якою вони говорили до цього. В суспільстві і досі немає для цього "інструкцій", тому кожен це робить по-різному - іноді занадто різко, ігноруючи внутрішній конфлікт, іноді з неготовністю перейти в окремих сферах чи з окремими людьми.

В обох цих крайнощах є багато самотності і мало опори.

Зараз, коли багато людей переходять на українську, важливо дати собі простір м’яко дослідити, що всередині мене відбувається разом із цим переходом — без тиску, через цікавість і тілесну присутність.

Цей МК про самодослідження, для розкриття себе справжнього і інтеграції з собою оновленим.

МК також буде актуальним тим, хто будує нову мовну самоідентичність відмінну від української (наприклад, англійську, польську, німецьку тощо), в таких випадках бажано мати мінімум рівень В2 володіння новою мовою.

‍